Олена Абрамович
З 12 до 16 травня у Брюсселі вперше проходить «Кримський тиждень» – серія заходів, що об'єднала дискусії за участю дипломатів, депутатів Європарламенту, фотовиставки та кінопокази, присвячені Криму. Серед цілей «Кримського тижня» – нагадати про суть російської окупації, спонукати ЄС допомагати у звільненні полонених, а також розширити коло країн, які визнають депортацію кримських татар 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.
«6 травня 24-річна кримчанка Хатідже Буюхчан виїхала зі свого міста до Сімферополя. Наступного дня вона зникла. Її телефон було вимкнено. І лише пізніше стало відомо, що її затримали представники окупаційної влади», – з цієї історії розпочав свій виступ на панельній дискусії в Європарламенті 13 травня Наріман Джелял, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу (наступного дня, 14 травня, його було призначено послом України в Туреччині).
Я говорив із родичами цієї дівчини, і вони сказали: «У нас немає жодного уявлення про те, де вона перебуває»Наріман Джелял
Сам Джелял менш ніж рік тому вийшов із російської в'язниці і тепер розповідає історії тих, хто залишається в ув'язненні або тільки потрапляє туди, як, наприклад, ця кримчанка Хатідже Буюхчан, чию матір намагаються залякуванням змусити мовчати.
«Дорогою сюди, до Брюсселя, я говорив із родичами цієї дівчини, і вони сказали: «У нас немає жодного уявлення про те, де вона перебуває, чи отримує необхідну правову допомогу». Єдине, що достеменно відомо – до матері звернулися представники ФСБ, які заявили: «Дивіться, не здіймайте галасу, нічого не розповідайте, буде тільки гірше», – розповів Наріман Джелял і зазначив, що це звичайна практика окупаційної влади в Криму.
На думку Джеляла, саме публічність, навпаки, може допомогти. «З власного досвіду та спілкування з правозахисниками там, у Криму, з родичами, я можу з упевненістю стверджувати: у переважній більшості випадків розголошення та увага до таких випадків викрадень, обшуків, арештів – тобто будь-яких незаконних і злочинних дій окупаційної влади – допомагають уберегти людину від найгіршого», – наголосив він.
Допомога у звільненні цивільних осіб
На сьогодні у російському полоні перебуває близько 10 тисяч цивліьних українців, розповіла голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, яка приїхала на «Кримський тиждень» у Брюсселі, щоб спонукати ЄС активніше діяти в питанні звільнення цивільних осіб.
«Якщо військових вдалося повернути вже понад три тисячі, то серед цивільних за офіційними обмінами – близько двохсот осіб. А по Криму – лише двоє після початку повномасштабного вторгнення: Леніє Умерова та Наріман Джелял», – пояснила Скрипник.
Ту стіну, яку Росія збудувала навколо цивільних, треба руйнуватиОльга Скрипник
За її словами, країни ЄС могли б кожна вибрати для себе окрему категорію полонених – матерів, молодь, медиків, важкохворих тощо – і займатися їх звільненням, включаючи встановлення контактів із третіми країнами, які підтримують комунікації з російською владою.
«Дуже важливо, щоб з'явилися країни, які б прицільно брали хоч якусь групу чи навіть конкретних людей. Тому що ту стіну, яку Росія збудувала навколо цивільних, треба руйнувати», – наголосила Ольга Скрипник.
Журналісти у російській неволі
Громадянські журналісти – це окрема категорія ув'язнених у Криму. Сьогодні таких налічується 18 осіб, повідомила Вікторія Нестеренко, керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA, відкриваючи фотовиставку про сучасне життя окупованого Криму. На знімках – обшуки у будинках кримських татар, судові засідання тощо.
«Ми не розкриваємо імен авторів, тому що ці люди працюють в умовах, де російська влада на окупованих територіях може їх переслідувати», – наголосила Нестеренко.
Ми робитимемо все можливе, щоб він зміг повернутися на територію УкраїниВікторія Нестеренко
Один із тих, хто опинився за ґратами у Криму через професійну діяльність, – журналіст Радіо Свобода, фрилансер Крим.Реалії Владислав Єсипенко.
«Скоро має закінчитися термін, і ми робитимемо все можливе, щоб він зміг повернутися на територію України», – наголосила Нестеренко та пояснила, що проблема українців на окупованих територіях у тому, що, навіть вийшовши на волю, вони можуть знову опинитися в ув'язненні, якщо не мають російського паспорта.
«Їх затримують як іноземців та поміщають до спецустанов для іноземців – нібито за порушення міграційного законодавства», – розповіла вона.
Депортація – геноцид
Історія Владислава Єсипенка та інших в'язнів представлена на «Кримському тижні» у книзі «Вільні голоси Криму».
Будь-яке визнання російського суверенітету над тимчасово окупованою територією Криму неприпустимеНаріман Джелял
Усі ці випадки свідчать про те, що за 11 років тимчасової окупації Криму продовжуються переслідування, репресії та залякування.
«Саме тому будь-яке визнання російського суверенітету над тимчасово окупованою територією Криму неприпустиме», – наголосив Наріман Джелял.
«Не дозволяйте себе обдурити. Росія не задовольниться лише Кримом», – додав він, закликавши ЄС визнати депортацію кримських татар 1944 року геноцидом, внаслідок якої загинула майже половина кримськотатарського народу.
Відповідну резолюцію та звернення до міжнародних партнерів 14 травня ухвалила і Верховна Рада України.
«Це саме той радянський злочин, який досі не отримав міжнародного визнання як злочин, – зазначила Ольга Скрипник. – Розуміння того, що сталося у минулому, важливе для об'єктивного визнання й інших злочинів, у тому числі у межах майбутнього трибуналу».
Якщо ми зараз поступимося вимогам Путіна, то в майбутньому верховенству права в Європейському Союзі настане кінецьТобіас Кремер
Депутати Європарламенту погодилися, що російські злочини не мають залишитися безкарними. «Це екзистенційно важливо – зробити все правильно заради жертв, громадян України і всіх нас, усієї Європи», – заявив Тейс Ройтен, депутат від Нідерландів (Група Прогресивного альянсу соціалістів і демократів).
Німецький депутат Європарламенту Тобіас Кремер (Група Прогресивного альянсу соціалістів та демократів) наполягав на необхідності допомагати Україні продовжувати боротьбу та посилювати тиск на російську політичну верхівку.
«Ми маємо показати, що є авторитетними гравцями, – сказав Тобіас Кремер. – Якщо ми зараз поступимося вимогам Путіна, то в майбутньому верховенству права в Європейському Союзі настане кінець, і замість нього ми побачимо закон джунглів – що не відповідає нічиїм інтересам».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
